Робота в Албанії для українців: як воно є (без казочок)
Лєна з Албанії
Якщо ти шукаєш роботу в Албанії “щоб заробити більше, ніж у решті Європи на простій посаді” — одразу скажу чесно: це не та країна. Але якщо мета — переїхати, жити біля моря/в Тирані, мати спокійніший ритм і паралельно вибудувати дохід (особливо якщо є мови, професія або свій сервіс) — тоді Албанія може зайти. Тут ринок праці не “вау”, але й не “мертвий”. Він просто зі своїми правилами.
Яка загальна ситуація з роботою
Албанія сильно зав’язана на сервіс і сезон. Влітку активізується туризм: готелі, ресторани, пляжні заклади, трансфери — вакансій стає більше, і найм часто відбувається дуже швидко (іноді буквально “вчора було треба”). В несезон темп падає, особливо в туристичних містах на узбережжі, тому багато людей або зміщуються в Тирану, або тримаються за remote/фриланс, або “міксують” кілька підробітків.
Друга реальність — “через людей”. Рекомендації та знайомства тут справді пришвидшують пошук. Це не про корупцію, а про культуру довіри: якщо тебе хтось “привів”, ти вже не повністю незнайомка.
Третє — мови. Англійська часто базовий пропуск у будь-яку роботу з клієнтами. Албанська різко розширює вибір і впливає на ставлення (“о, ця людина тут серйозно”). Італійська/грецька теж дають перевагу в багатьох сферах.
Зарплати в Албанії
За офіційною статистикою INSTAT, у 2 кварталі 2025 середня валова (gross) місячна зарплата в Албанії була 83 906 ALL.
Водночас уряд ухвалив підвищення мінімальної зарплати до 50 000 ALL, і застосування — з 1 січня 2026.
Як це виглядає “в житті”: новачки без албанської і без локального досвіду часто стартують близько нижніх меж, особливо в сервісі. Вищі цифри зазвичай з’являються там, де ти приносиш цінність, яку важко замінити: мови, продажі, специфічні навички, офісні ролі у міжнародних компаніях, remote-професії. І ще важливий нюанс: інколи нижча ставка + чайові/харчування/проживання (в сезон) дають кращу “чисту” математику, ніж “вища зарплата”, але зі всіма витратами на тобі.
Де шукати роботу
Для “білокомірцевих” історій (маркетинг, продажі, підтримка клієнтів, IT, офісні ролі) найчастіше спрацьовує LinkedIn, але питання чи захочеш ти працювати за албанські зарплати. Для локального ринку багато вакансій можна знайти на duapune.com — це один із найвідоміших албанських сайтів роботи.
Окремо виділю сферу, яка реально може бути шансом для українців: б’юті-послуги. Майстри нігтів/вій/брів, перукарі, візаж, косметологічні процедури (в межах твоєї компетенції та дозволів) — це те, що люди купують навіть тоді, коли “економлять”. Українські майстри часто беруть якістю, сервісом і дисципліною, а це те, чого місцями не вистачає. Тут важливо розуміти: найкраще заходить не “я приїхала і відкрила салон завтра”, а “я знайшла свою нішу, зробила інстаграм/портфоліо, зібрала перших клієнтів, потім легалізувалась”.
Офіційна робота: робоча віза/дозвіл і реальність
Тепер найважливіше, без романтики. Для офіційної роботи іноземцю потрібні легальні підстави — оформлення через процедури дозволу на проживання/роботу.
На практиці багато людей працюють неофіційно, особливо в сервісі та “малих” послугах. Я не раджу і не “навчаю як”, просто фіксую реальність: таке трапляється часто, бо бізнесу простіше, швидше і дешевше. Мінус у тому, що це завжди ризики: від невиплат і “до побачення” до проблем із документами й відсутності будь-якого захисту.
Чи варто їхати в Албанію за роботою
Мій висновок простий: їхати саме “на заробітки” — слабка ідея, якщо ти порівнюєш з країнами, де міграційні заробітки давно стали системою. Їхати за життям і паралельно будувати дохід — нормальна стратегія, особливо якщо: 1) у тебе є мови, 2) ти з b’юті/сервісом, який швидко монетизується, 3) ти можеш працювати віддалено, 4) ти готова до того, що перший місяць — це адаптація, а не “усе вже сталося”.
Албанія не обіцяє “легко й багато”, зате дає шанс на спокійніше життя — якщо ти підходиш з планом, а не з надією. Збережи статтю, поділись з тими, хто теж думає про переїзд, і напиши, яка в тебе професія (або місто, куди цілитесь) — підкажу, де шукати найреалістичніше. І якщо треба, у мене є гіди про життя в Албанії — без води, по-людськи, щоб не вчитись на власних граблях.